Пародії на вірші Анатолія Горбівненка
...............................................
І радісно робилося, і п’яно,
І відступали веснам холоди...
Пересвіти усі світи, Світлано!..
Пройшла...
Сліди...
Анатолій Горбівненко
Покотьоло.
– Черкаси-Білозір’я-Сміла-Брама,
2003
Так радісно робилося від чарки,
Аж веснам відступали холоди...
Пересвітив в льоху і стало жарко!..
Хтось був...
Сліди...
***
ТУПЕ ЛЕЗО
В душі необережно зайнялось,
У серці невимовно потепліло.
Чи тихі зорі в небі затремтіли,
Чи затремтіло тіло, чи здалось?
На цілий світ нікого не було.
Повиснув час, неначе павутина,
Зів'янула незаймана хустина,
І місяць втік, мов дідько, за село.
Позаплющали оченьки зірки,
Коли щока торкнулася щоки.
Анатолій Горбівненко
Покотьоло. –
Черкаси-Білозір’я-Сміла-Брама,
2003.
Рука необережно піднялась.
Щось потекло й, здається, потепліло.
Скубнуло так, аж губи затремтіли...
Об землю я отим «Желетом» – хрясь!
Мов дідько прокрадався за село.
Повиснув час і сива павутина
Впліталася в незайману щетину...
Окрім тебе нікого не було.
Чумацький шлях звернув на манівці,
Коли щока дернула по щоці...
***
УСЕ ТАКЕ ТЕРПКЕ
............................................................
Цей вітер теплим ще не був ніколи.
Хоч би торішнє листя підпалили.
Лиш дикі гуси – теплі, але кволі –
Повітря гріють на отерплих крилах.
.............................................................
Анатолій Горбівненко
Покотьоло. –
Черкаси-Білозір’я-Сміла-Брама,
2003
Цей вітер теплим ще не був ніколи.
Хоч би натикав хтось у вікна вати.
Лиш дика гуска – із духовки квола –
Отерплим запахом зігріла хату.
Немає коментарів:
Дописати коментар